Громадянське суспільство

ДІЯТИ (ЯК) НА ПОЖЕЖІ: ШВИДКО І ТОЧНО

9 Липня 2020
32

На ряду зі швидкою реакцією керівництва держави на пожежу в Новоайдарському районі Луганської області, у безпосередній близькості від Сєвєродонецька, сталася масова мобілізація жителів регіону, волонтерів, які надають допомогу тим, хто опинився в епіцентрі вогняної стихії.

Громадська організація «Комфортне місто» ось вже протягом декількох днів збирає і доставляє продуктові набори, воду, предмети першої необхідності до постраждалих сіл. Андрій Бутенко, Альона Герман, Анна Лічман, Яна Брусова, і багато інших членів команди Олега Жебського не тільки купують все це за свій рахунок, але виконують організаційні функції зі збору допомоги.

Вони відзначають, що в перший день надзвичайної ситуації діяти доводилося навмання і більшою мірою, інтуїтивно, припускаючи, що саме гостро потрібно тим, хто зіткнувся з вогнем. Не було й точної інформації про те, куди розміщують людей, що залишилися без даху над головою, більш-менш ситуація координувалася тільки МНС.

Та все ж, хвиля благодійної допомоги, піднявшись не тільки в обласному центрі, а й в інших містах і районах області, змогла «загасити» найнагальніші потреби перших годин надзвичайної події.

На рівні держави, за участю президента, доволі швидко були зібрані сили і засоби для гасіння пожежі та допомоги населенню. На цьому тлі, дії сєверодонецької міської влади нагадують сповільнену кінозйомку.

І хоча, як зазначається на офіційному сайті міськради, 7 липня 2020 роки постала гостра необхідність у виділенні коштів для придбання паливно-мастильних матеріалів, продуктів харчування та одноразового посуду, оплату транспортних послуг з перевезення, оплату за розміщення евакуйованого населення, виконком прийняв рішення про перерозподіл коштів бюджету тільки на наступний день.

«В результаті обговорень членами виконкому перерозподілені кошти в межах затверджених асигнувань, а саме: зменшено кошти, передбачені за кодом програмної класифікації видатків 7130 «Здійснення заходів із землеустрою», на 260 000 грн. і збільшені кошти за кодом програмної класифікації видатків 8110 «Заходи щодо попередження та ліквідації надзвичайних ситуацій та наслідків стихійного лиха» на суму 260 000 грн., в тому числі на придбання предметів, матеріалів на 155 000 грн., на оплату послуг на суму 105 000 грн.», йдеться в повідомленні прес-служби.

Достойно похвали. Тільки, виникає сумнів: землевпорядникам гроші вже не потрібні? Усе, що потрібно було нанести на карти, все одно згоріло? 

Ні, наше запитання викликане не цинізмом, а глибшими роздумами і аналізом українського законодавства. Справді, чому потрібно своїми рішеннями не зменшувати, а збільшувати кількість потерпілих, зараховуючи до них недофінансованих землевпорядників?

Насправді, створення документації, проведення заходів, пов’язаних із землеустроєм, створенням генеральних планів міст і сіл (старі давно втратили свою актуальність) – це дуже важлива, важка і дорога робота. Її необхідність обумовлена ​​ще й тим, що без процесу картування і перенесення його результатів на папір, складно обговорювати і впроваджувати проєкти розвитку, будівництва, створення нових виробничих, інфраструктурних і соціальних об’єктів, неможливо залучити інвестиційний або донорський капітал.

Словом, дуже погано, що іншого джерела для непередбачених бюджетних витрат не знайшлося… А вони ж є! 

Експерти «Комфортного міста» сміють нагадати, що в Сєвєродонецькому бюджеті передбачено певний «Резервний фонд», в сумі 6 млн. грн., який варто і потрібно використовувати саме в подібних випадках, причому без необхідності скликання нарад і сесій, і затвердження рішень депутатською більшістю.

Бюджетний кодекс України визначає, що «Резервний фонд бюджету формується для здійснення непередбачених видатків, що не мають постійного характеру і не могли бути передбачені при складанні проєкту бюджету. Рішення про виділення коштів з резервного фонду бюджету приймаються відповідно … виконавчими органами місцевого самоврядування» (ст.24).

Сподіваємося, в сєвєродонецькому самоврядуванні знають про таку новелу бюджетної «конституції» країни. Але, тоді знову питання, чому нею не користуються?