Громадянське суспільство

СИТУАЦІЯ У ПРОМИСЛОВОМУ СЕКТОРІ ПОГІРШУЄТЬСЯ, АГРАРНИЙ – ЇЇ НЕ ВРЯТУЄ

1 Квітня 2020
45

Луганська область з 25 суб’єктів господарської діяльності займає 24 місце з сумою валового регіонального продукту (ВРП) у 35 206 млн. грн. в 2018 році, 23 місце у Тернопольської області – 49 133 млн. грн. (в 1,4 рази більше, у порівнянні з Луганщиною), у Донецької області – 192 256 млн. грн. (в 5,5 рази більше), у Дніпропетровської – 369 468 млн. грн. (в 10,5 разів більше), перше місце у Києва – 833 069 млн. грн. Такі дані опубліковані напередодні державною службою статистики. Розрахунків за минулий рік ще немає, але навряд чи ВРП в 2019-му буде більшим.

Валові значення ВРП у нас невеликі, але область з населенням у п’ять мільйонів жителів, природно повинна створювати валовий продукт солідніше, ніж території з мільйонним населенням. Але, як випливає з статистики, такі припущення не виправдовуються. Луганська область, в розрізі ВРП на душу населення посідає останнє місце, з сумою ВРП – 16 301 грн. за 2018 рік, передостаннє у Чернівецької – 37 441 грн. (в 2,3 рази більше, ніж в Луганській), Донецька область має 45 959 грн. на людину (в 2,8 рази більше), Дніпропетровська – 114 784 грн (в 7 разів більше), перше місце також у столиці – 283 097 грн.

Валовий регіональний продукт – це той «коровай», який «випікає» економіка окремої території і який, згідно із законодавством, ділиться: на податки державі, на потреби пенсійного фонду, на прибуток бізнесу і заробітну плату працівникам. Якщо хлібина маленька, вам дістанеться окрайчик, якщо велика, то шматок побільше (звичайно, в разі справедливого розподілу і відсутності злодійства).

У 2018 році на одного жителя економіка області спекла коровай на 16 301 грн., або 1 358 грн. в місяць. Цих грошей явно не вистачає на перераховані потреби. Наразі Луганщина – дотаційна, хоча в 2004 році вона входила до десяти кращих областей України.

Зараз – 25 місце за чисельністю штатних працівників, 24 місце – за розмірами  фонду оплати праці. На цьому тлі лідируємо за швидкістю падіння темпів промислового виробництва і маємо додатковий «запас» падіння, якщо почнеться зупинка шахт.

Показники нинішнього року також невтішні. Індекс промислової продукції у січні-лютому 2020-го у порівнянні з тим самим періодом 2019-го – 60,7%, тобто падіння складає майже 40%. Луганська область – лідер з безробіття в Україні – 14,4% (в цілому по Україні – 8,6%, в Києві – 6,2%).

На сільське господарство, як можливий локомотив розвитку економіки, робити ставку не доводиться, особливо в нашій області. За даними Луганської ОДА, на нашій території проживає 87% міського та 13% сільського населення. Тут найменша в Україні кількість особистих господарств – 42,8 тисячі. Для порівняння, в Донецькій області 77,3 тисячі, перше місце – у Львівській – 278,8 тис.

За статистичними даними: всього посівних площ однорічних та багаторічних рослин у 2019 року в області 833,1 тис. га. Зернові та зернобобові займають 49% всіх площ, технічні культури (переважно соняшник) – 46,1%.

За врожайністю зернових Луганська область займає двадцяте місце, випереджаючи Одеську, Донецьку, Запорізьку та Миколаївську. За виробництвом техкультур в 2019-му ми на 17 місці з 24 областей.

Чи можна за таких умовах зробити Луганську область, що має масу об’єктивних специфічних проблем регіонального характеру, які ставлять її в нерівні умови з іншими областями, успішною і конкурентоспроможною? Можливо – лише через створення особливих умов господарювання, закріплених законодавчо. І це – найважливіше завдання для парламенту і Кабінету міністрів України.

Сєвєродонецьк – Комфортне Місто